neznaiko: (плафон)
 

Щоразу, як доводиться опинитися біля Стрілки, знаходжу тут щось нове. Цього разу це дзеркальні стовпи, що додають об`єму зеленій зоні і... жартують із простором. Невпевнена, що вони не зіб`ють зі шляху, особливо, якщо гуляти на підпитку. 





ще )
neznaiko: (Default)



Ні, не підійметься рука нашої людини просто так викинути рослину, навіть, якщо та проросла серед асфальтних джунглів. ЇЇ обкладають камінцями, поливають, доглядають. Поряд дорога, зупинка, сигаретний кіоск - словом, чудова атмосфера, що і доводить міцне зелене листя. І плоди на ній висять, помидорчики ще зелені, але цілком імовірно, що достигнуть. Поруч овочевий кіоск, але тут будуть свої, домашні. Може, воно і не саме тут проросло, а навмисне посаджене на вільному клаптику земельки. Не здивуюся і цьому. 

 Світлина від Tetiana Ostrovska.
ще фото )
neznaiko: (женщина-кошка)
 



Світлина від Tetiana Ostrovska.




Зрозуміло, що фото тварин в зоопарку - це дурня. Дуже рідко вони виходять гарними чи цікавими, завжди заважає решітка, ну і взагалі - хіба варто їх зберігати наче сімейний альбом? 
Втім трапляються настільки дивні створіння, що неможливо втриматися, щоб не зняти це. Коли цей птах ходив, перше враження було, що в нього якась хвороба, щось не так з його лапами. Як розглянути ближче, можна подумати, що до цього яскраваго тільця приліпили ноги іншого птаха, значно більшого за розмірами. Та пересадка пройшла успішно, тваринка чудово вправляється з кінцівками, що вркай не пасують їй. Дивитися на рухи велетенських пальців, коли пташка походжає своєю чудернацькою ходою, просто моторошно. 
На жаль, не запам`ятала, як зветься це диво і звідки воно. 

Між іншим, багато хто з нас має риси, що оточуючим здаються дивними. Цілком пересічна на перший погляд людина може такі екзотичні звички, які тільки доводять, що нормальних людей не існує. Причому, з боку воно здається чудною примхою, а для людини - необхідність, яка дозволяє миритися з дійсністю. 


neznaiko: (Клео)
 



Чи відчуваєте ви провину, якщо нічого не робите? Відчуття, що час минає , а справи стоять і все через ваші ліннощі, не дає розслабитися. Дехто просто не може всідити через свою потребу щось робити. Постійно метушиться, перемиває тричи все, що потрапить до рук, перевіряє кожний куточок, чи все там в порядку. Та і такі трудоголіки іноді перетворюються на пляжників, дозволяють собі бездіяльність.

Світлина від Tetiana Ostrovska.

в пошуках протягу )
neznaiko: (Ляля)
 



Багато речей можна сприймати спокійно. Спостерігати відсторонено за проявами чужого життя. Якщо дівчина гарна, чому б не викладати нові фото щодня? А те, що, всі вони з одним виразом обличчя, та і пози майже ті самі, лише сукні завжди різні - то до краси не завжди додається фантазія і вміння цікавитися ще чимось, окрім красивої себе. 
Інша не така гарна, зате має багато інтересів і багато породожує. Тому вона може дозволити собі спам у вигляді безлічі постів з одним фото в кожному. Пейзажі, краєвиди, водоспади, стерті ноги, взуття, посмішка на тлі гірських хребтів. І так сто разів. Надзвичайно цікаво. І хоча фото класні і країна, де їх зроблено, далека і особлива, і треба радіти за людину, а не виходить. 
Зазвичай подібне викликає посмішку, іноді роздратування, та і воно шкидко минає, лишаючи тільки подив. 
Та іноді трапляються справжні перебільшення. Відео з малюком, який вчиться їсти самостійно, обливається кожною ложкою, але продовжує змагатися з супом. Це може розчулити і здаватися милим лише батькам малюка. Та і щодо власне батька не впевнена. Це видовище може бути приємним і цікавим тільки матусі і, можливо, бабусі, більше нікому. Нікого не хочу образити. Дружиш наче з цікавими людьми, спостерігаєш, що вони там декорують, фантазують, шиють, малюють, а тоді доводится боятися, чи не прикрасять вони стрічку наспупним досягненням - здоланням дитиною горщика. 
Тому затишнний Дрім - це порятунок і оаза, якби тільки не так багато лоліти. 
neznaiko: (маска)
 


Можна дружити все життя і на диво мало знати своїх друзів. Гуляли с подругами в парку, де не могла не виникнути тема комах. Хтось боїться павуків, хтось жуків, когось більш за все засмучують мухи. Я ненавиджу всіх оптом, хоча тут є нюанси і різний рівень відрази. Перший ступінь, навіть поза конкурсом, це таргани. Один їхній виглад викликає судоми і запаморочення. Це дивує людей, які панічно, аж до вереску, бояться оси. 
Всі мають щось таке, що їх дратує, чого хочеться уникати. Наприклад, деякі люди полюбляють хрустіти кістками пальців. Зазвичай оточуючим це важко переносити. Дехто не переносить, коли інші беруть його чашку. Трапляються серед людей такі, в чиїх серцях немає місця для котів. Словом, кожен має свій набір неприємних речей, і все це можна зрозуміти. 
Але трапляються і несподіванки, спеціфічні нелюбові, як нелюбов до пір`я, якою ошелешила одна з подруг. "Так, пір`я, воно мені неприємне, я його уникаю " - А якщо вилізе з подушки? - " У мене такі подушки, що не вилізе! В дитинстві відпочивала в бабусі і та прала перину. Поки пір`я літало по двору, я сиділа в хаті в не виходила". - І аж тіпатися почала, просто як я від згадки про тарганів чи колорадів.  Пір`я, хто б міг подумати. 



Картинки по запросу веер из перьев на картине
neznaiko: (Default)
 


Спека і пристрасть - це небезпечне поєднання. Люди випаровуються просто зі свого весільного вбрання. Лишають його на лавці як заклик чи то до оголення, чи до переходу в інший вимір.

Світлина від Tetiana Ostrovska.





neznaiko: (Default)
 


Помітно побільшало москаликів на Дрімі. Ну, нічого дивного. Несвобода слова - це не жарти, а реальна загроза фізичного ув`язнення. Якщо нам просто неприємно, то їм дійсно страшно. Втім. неякого співчуття бути не може. Так само, як і панічного нищення свого жж, до якого вже дехто вдався. Можно спокійно користуватися. просто бути готовим, що будь-якої миті журнал може зникнути. Зрештою, так треба ставитися до багатьох речей в житті. І це всього лише маленьке тренування такого ставлення. 
neznaiko: (Default)
 Натрапила на бесіду, де люди розповідають про фрази або доречно сказані слова, що стали для них особистим прислів`ям. Це може бути випадково почута розмова, смішна або трагічна ситуація в родині чи на роботі, коли хтось проголосить щось дотепне. Такі фрази пам`ятають і, навіть, інколи вживають у вузькому колі, де всі розуміють, про що йдеться.
  Всі мають такі фрази. Одна з них запам`яталась з давніх часів. Часи то були студенські і працювати довелося в магазині. Раз на тиждень там треба було здавати-приймати зміну, справа це довга, затягувалася до ночі, і тоді нас розвозив по домівках водій дядя Коля на своєму мікроавтобусі.


Дядя Коля був трохи дивним, страшенно любив побазікати, не дуже звертаючи увагу на відповіді. Постійно сипав цитатами із радянських фільмів, а то і з літератури. Спостерігаючи самотнього чоловіка, що загублено тинявся між вітринами в пустому магазині о восьмій ранку, замислено прорікав:
-Выхожу один я на дорогу. Что, брат Пушкин, не туда, ты тропинка, меня завела?
На питання, до чого тут Пушкін, на мить замовкав, а тоді радісно проголошував: Точно! Есенин!
І далі ніс вже про "финский нож в кабацкой драке" і завершував: "а свеча-то на столе горела, да".
  Крім того цікавився різними консперативними теоріями і духовними практиками. Тобто намагався бути освіченою людиною, з презирством ставився до малограмотних, як він їх називав. Наступний ступінь презирства називався "тундра неогороженная", а найвищій - "село". Село і селюки здатні були довести дядю Колю до сказу. Вони виростали як з-під землі, якщо він стовбичив біля кондитерського відділу, і купували цукерки "Рачки". Всі як один вони навмисне вимовляли "рАчки" і дуже раділи з цього. Дядя Коля сприймав це як особисту образу і тікав з трагічним виразом обличчя.
  Коли ж він віз нас нічним містом, теж щось розповідав. Ми вже звикли, що відповідати необов`язково і сприймали його базікання як радіо. Однієї холодної і вітряної ночі ми отак їхали, дядя Коля щось говорив і раптом помітив дівочу фігуру, саму-самісеньку посеред пустої вулиці. "Ну как можно одной в такое время! В такую погоду! Нужно подвезти, мы подвезем, вы же не против". Дехто за звичкою його просто не слухав, а хто слухав, не встиг нічого сказати, як він вже зупинився і видченив дверцята: "Девушка, садитесь, я вас подвезу! Куда вам?" Девушка не поспішала сідати, вона мовчки розглядала дядю Колю, аж він занервував: "Да не бойтесь! Куда вам?" - "Магу атсасать", - сказала девушка. "Нам цього не треба!" - не своїм голосом викрикнув несподіване дядя Коля і помчав під наш регіт в ніч.
 Потім цю фразу всі тулили до будь-якї розмови. Наприклад, якщо хтось пропонував з`їсти смачних, але шкідливих тістечок, або "а давайте сегодня пойдем в бар" - знаходилася людина, яка з надзвичайно строгим виглядом казала "Нам цього не треба!" - і всі просто падали від сміху. Якщо дядя Коля був свідком таких веселощів, він червонів і кудись зникав. Втім, розмов своїх він не покинув, тільки тема села більше не з`являлася в його репертуарі.

neznaiko: (джаз)
  Такі дні мають властивість вміщувати багато подій. Самий короткий день року вмістив найбільшу кількість зустрічей. Мороз, сніг, темрява одразу по обіді, слизькі дороги і люди, несхожі на себе від нашарувань одягу. Це найкращі умови для запланованих і несподіваних зустрічей. Пробираючись між ковзанками і сугробами, відчуваєш себе ніби в казці про Морозко, де все одно холодно, як не вдягайся, і раптом опиняєшся в обіймах справжнього Морозки. Він в клубах теплого пару,  шуба розтебнута, шапка відсутня і борода вже колить моє обличчя. На запитання, як він тепер без мене, миттєво вистрілює анекдотом, як робив завжди, коли ми працювали разом. Мовляв, Роза запитує в Сари, як там її коханець. - "Ти уявляєш, кинув мене той негідник! Лишив саму! Я така нещасна, лишилася зовсім сама з чоловіком".

  З обіймів Морозка мене вихоплює Мороз, затискає і допитує, чи я не схаменулася і не надумала вертатися. Ні, я вивертаюся, з гномами лише вітаюся, ельфам посміхаюся, фуріям, що вже хижо визирають з-за їхніх плечей, лише помахую рукою і тікаю, в мене інша зустріч, запланована, на відміну від цієї.

  Там всі зібралися для важливої справи - вивчення мови. Всі налаштовують свій мозок на працю, але чомусь ніхто не може второпати змін в розкладі занять. Перепитують, переписують, нотують, дивляться з нерозумінням. Польська, як завжди, має чим розважити. "Ким пані ест з заводу? - Пані ест музиком!"  - Це не про завод і не про пані-мужика, а про фах музиканта. Граматика ускладнюється, голова йде обертом, час вже і відпочити. Та виявляється, що день і не думає скінчатися, а треба прийняти участь в вечірці, незалежно від того, чи планувала це і чи маєш сили.

  Вечірка чудова, сили одразу відновлюються, зустрічі і нові знайомства захоплююь у вихор. Він зановить нас із колежанкою до кола незнайомих пані. Вони як раз знайомляться і розповідають, хто з якого заводу, тобто, хто чим займається. Кожна наступна ніби намагається здивувати ще більше, проголошуючи назви новітніх професій. Маркетологи, консультати, фахівці з харчування, дизайнери чогось там і тренери з чогось незрозумілого - це саме просте, далі починається складніше і, коли черга доходить до моєї подруги, вона проголошує, що вона Світлана і алкоголік. В запанувавшій тиші додає: І ще поїсти дуже люблю!

  Зі сміхом ми вертаємося до її улюблених справ, а музика вже лунає і серьозні розмови припиняються. Всі згадують, що вже прийшла найдовша ніч року. Вона магічна, треба загадувати бажання, палити свічки, позбуватися зайвих речей, планувати нове і уявляти собі його. Можливо, ви проробили все це? А мені ця ніч здалася підозріло короткою.

                       


neznaiko: (джаз)
 


  Вони мають звичку перемішуватися з неприємностями, але чомусь лишаються в тіні останніх, тому потребують додаткової уваги. Якщо придивитися, їх завжди можна знайти.
  Побачити зранку, що за вікном все стало знову святково-білим - гарно. Заметені дороги, випробування для взуття, сніг, що потрапляє в середину черевиків - все це не може зіпсувати радості від краси засніженого пейзажу.
  Чи можливо любити холод, та ще й мороз? Втім, у зимового одягу є свої переваги. Наприклад, пуховик або шубу можна надіти просто на піжаму і відрядитися так до магазину.
  Сніг такий гарний, пухнастий і підступно приховує кригу, так, що доводиться злітати і приземлятися, поступово перетворюючись на сніговика. Цікаво, чи багато сніговиків збереться в магазині. Але дійти до нього не доводиться, тому що в маленькій крамничці поруч з домом знаходиться все, що було потрібно, несподівано і приємно.
  В такий ранній ранок на часто доводиться виходити, а сусіди вже повиходили, вимахують лопатами, хто страрими залізними, а хто новітніми з кольорового пластику, вони легкі, а розміри мають велетінські, і маленька жіночка, що перекидає одним махом цілі снігові гори, посилює відчуття казковості.
  Казка стає досконалою, коли ми, сніговик в шапці з помпоном і супервумен із суперлопатою, розмовляємо і помічаєно, що з хуртовини виникає щось неймовірне і просувається в наш бік. Чобітки на височенних підборах наче не торкаються снігової поверхні, тугі спіралі локонів прикрашені сяючими сніжинками, ніяких шапок і шаликів, тільки краса,  вечерній макіяж і сяйво снігових стразів. Снігуронька? - запитую в супервумен, провівши поглядом ельфопобідне творіння. Вона! - запевняє супервумен і знову береться за суперлопату.
  Час вертатися, сушитися, смажити млинці і починати новий приємний день.

         



neznaiko: (джаз)
  Цього тижня Ха замело снігом, то було кілька моментів сумніву в транспорті, дорогах і можливості дістатися потрібних місць. Не зважаючи на сніги, вдалося всюди потрапити вчасно і жодного разу не спізнитися. Хоч не дуже люблю метро, а за таких умов починаєш його цінувати дужче. І саме в таку погоду довелося потрапити до великого гурту людей, з якого ніхто не спізнився. Навіть важко таке пригадати.



  Дуже цікаво знайомитися з новими людьми і потрапляти до цілком незнайомих гуртів. Кожного разу радію, що цікавих людей багато, хоча зустрічатися з ними доводиться не кожного дня. Але не цього тижня.


далі )


neznaiko: (джаз)
 Досить тривалий час моїм перукарем був хлопець. Всі, хто працює в сфері краси, не можуть уникнути професійної деформації. Вона полягає в тому, що людина постійно вдосконалює свою зовнішність і ніяк не може спинитися. Він теж постійно експерементував із власною зачіскою, стилями одягу, мав звичку милуватися собою, до того ж поводився дуже манірно, одним словом, спостерігати за ним завжди було цікаво. Ще він прагнув професійного розвитку, постійно десь навчався, відвідував виставки, майстер-класи і слухати його  було пізнавально, щоб бути в курсі всіх новинок.
  Одного разу його послуги мені знадобилися терміново. Ми зустрілися дуже рано вранці, в салоні крім нас не було нікого, навіть прибиральниці. Ми вже почали, коли вона з`явилася. А. побачив її в дзеркалі, завмер з ножницями в руці і не відповів на привітання. Після довгої паузи він промовив до дзеркала:
- Хто. Вас. Пофарбував.


далі )


neznaiko: (джаз)
  Вчорашній сніг тане, білий пух перетворюється на сіру холодну кашу, з гілок зникає біла пудра і вони стричать як старі посірілі кістки. Сонця немає, воно сховане за щільною завісою важких хмар, які знижуються все більше і роблять повітря все сірішим і темнішим. За вікном немає нічого, крім тремтячих голих дерев. Раптом одне дерево оживає. Його окупує зграя товстих чубатих пташок. На жаль, крізь сірий кисіль повітря і скло їх важко роздивитися, а коли виходжу на вулицю, вони здіймаються. Та встигають нагадати, що життя сповнене різних кольрів і на їхню появу варто чекати завжди.






відвернулися, перш ніж полетіти )


neznaiko: (джаз)
  Цієї осені довелося проїхатися приміською електричкою. (Варто було б казати передміською, бо маємо передмістя, якщо перекладати пригород). Виявилося, що цей електропотяг - справжня машина часу, який миттєво переносить прямісенько в дев`яності роки. Торби з коліщатками, колись вони були кравчучками, потім кучмовозками, а зараз можливо і не мають назви, але вид мають той самий. Колишні туристичні рюкзаки, відра і торбинки з городиною, що їх пруть додому підтоптані дачники-городники, вдягнуті в колишній одяг, що зберігався з молодих літ, а от і знадобився для роботи в полі та і проїхатися можна в музейних спортивних штанях, недолуго-яскравій кофті і зім`ятому кашкеті.
  Виявляється, нічого не змінилося, по вихідним вони так само вбираються в цю свою городню форму, беруть свої торби і мандрують на свої дачі-городи тими самими електричками з дерв`янними лавками і тьмяними, наче в тумані, вікнами.
  Але серед прибульців з дев`яностих трапляються і сучасні люди. Мешканці сіл, що їдуть по якихось своїх справах, вдягнені в сучасний одяг. Великою мірою це мода оптових ринків, але люди виглядають прийстойно і не вважають за необхідне виряжатися як міські божевільні, якщо їдеш за місто. Можна зустріти туристів з веліками або без і їхній спортивних одяг запевняє, що майбутнє таки настало.
  А ще існують дачники-без-городів. Ті, в кого  лишилися ділянки, але вони не обробляють їх, а просто там відпочивають. Звісно, вони також десь там назбирали яблук і понаривали квітів, але вони їздили на природу гуляти, дихати повітрям, про що свідчать їхні капелюхи від сонця, довгі спідниці або власноруч в`язані "оригінальні" светри і чудернацькі накидки, екзальтовано-поетизований настрій і голоси з викладацькими інтонаціями.

дивна пара )


neznaiko: (джаз)
  Як тільки вийдеш на вулицю без фотоапарата, тут тобі обов`язково трапиться щось цікаве. Здавалося б, по справах швиденько пробігтися, вечоріє і дощить, всі намагаються тільки дістатися укриття, по сторонах ніхто не дивиться, то й що там можна побачити, окрім потоків холодної брудної води. Натовп, який чекає на зелене світло, синхронно робить крок назад і скажене авто нікого не встигає заляпати. Потім, так само синхронно, два кроки вперед і перестрибування через калюжу по одному, але дуже швидко. Все це схоже на танець, до якого так легко долучитися, він несе далі і заносить в напрямку маркету, а дійсно, чому б ні, хіба можна в таку погоду лишатися без запасів солодощів.
  Стоянка біля маркету виглядає так само буденно, як і все інше, аж тут з`являється авто. Стовпи тут прикрашені прапорами, біля такого спиняється велике авто, з нього вистибують кілька веселих голих спортивних хлопців і розпочинають фотосесію. Ну майже голих, якісь у них там були рушники. Знімаються на тлі машини і прапорів, залазять на машину... Отакі трапляються в листопаді холодні дощові вечори. Про зняти телефоном навіть не згадала.


neznaiko: (джаз)
  Хоча психологія - офіційно визнана наука, не можу позбавитися стосовно неї відчуття якоїсь псевдонауки, на кшалт астрології. Час від часу зустрічаю тому підтвердження. Всі ці новомодні спеціалісти з піброру персоналу захопливо грають в  іграшки з тестуваннями, щиро вважаючи, що взмозі дослідити психологічний портрет людини і що він важливіший за професійні якості.
  Доходить до смішного. Нещодавно почула розповідь про співбесіду перед влаштуванням на роботу до державного підприємства. Кандидата було тричі перепитано про його знак зодіаку. А ще вони вміють "читати" людину по її позах та міміці. Це ще смішніше, ніж гороскопи і тестування, в яких бажані відповіді очевидні. Зустрічаються випадки, коли лектор може образитися на закриту позу слухача. А психоменеджер з персоналу прискібливо розглядає, де і як ви схрестили концівки, щиро вірячи, що для цього існує тільки бажання закритися і більше ніяких факторів.
  Схрещені на грудях руки - це спосіб відгородитися, защистити себе, уникнути спілкування. Намагання збудувати між собою та іншими перешкоду, ознака невпевненості, небезпеки і тривоги, небажання йти на контакт. Невже саме такі відчуття скували цього янгола? Що ж його мучить?

           

Сандро Боттічеллі, Янгол (деталі з Благовіщення пресвятої богородиці з Сан-Мартіно алла Скала)


насправді )


neznaiko: (джаз)
  Як же чудово не залежати від днів тижня. Ще краще мати друзів, які так само готові зібратися в будь-який день. Останнім часом по таких постах в стрічці дізнаюся, що сьогодні п`ятниця.






neznaiko: (Ляля)
  Життя суворе. Как би прискібливо не обирав коло спілкування, воно не може бути замкненим. Все одно доводиться спілкуватися з іншими колами, а з них інколи проривається зовсім інше життя, практично інопланетне.

Картинки по запросу гламурный инопланетянин


далі )


Profile

neznaiko: (Default)
neznaiko

September 2017

S M T W T F S
     12
34 56 789
10 1112 13 14 15 16
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 07:19 am
Powered by Dreamwidth Studios