![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Літо середнього віку
Jul. 31st, 2022 07:05 pmhttps://m.youtube.com/watch?v=ZDL6f54vnqs&feature=youtu.be
Друзі, з телефона можу тільки дати це посилання. Там невеличке відео на вірш зі збірки "Окремі кола".
https://m.youtube.com/watch?v=ZDL6f54vnqs&feature=youtu.be
Друзі, з телефона можу тільки дати це посилання. Там невеличке відео на вірш зі збірки "Окремі кола".
Окремі кола
Jul. 19th, 2022 04:30 pmВидавництво Відкриття зробило диво, вирішило друкувати книжку в такий час. Замовити можна за посиланням:
https://docs.google.com/forms/
Окремі кола
Jul. 19th, 2022 03:55 pmДрузі! Збірка моїх віршів виходить друком. За посиланням можна передзамовити за низькою ціною. Двадцять відсотків піде на волонтерство.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02x96Drh3mV9hXYfEkB2oNwLC5JZG961kk5ppvCTBEUw2wUL1h63PB4h6QP9ysRzsnl&id=100001869434241
Друзі!
Мабуть, поки перебуватиму в евакуації, не зможу підтримувати цей блог. Запрошую на сторінку фб: https://www.facebook.com/tetianaostrovska284
Мабуть, поки перебуватиму в евакуації, не зможу підтримувати цей блог. Запрошую на сторінку фб: https://www.facebook.com/tetianaostrovska284
(no subject)
Apr. 19th, 2022 09:33 pm Як ти
Коли зупиняюся
на блок постах
в очі впадають смужки
жовтого скотчу на рукавах
це заспокійливе
діє потужно
Як ти
Дивуюся тиші
ще більше птахам
коли тихо - вони співають
присвячують співи весняним богам
не лякаються
не відлітають
Як ти
Маю нові знання
відрізняю бабахи від гуркоту
завдячую їм за неспання
гіркоту й уяву розбурхану
слухати важко
та нашим
в пітьму шепочу
їбаште
Як ти
Згадую
чотирнадцятий рік
загрожене прикордоння
тривожні валізки
відкладені вбік
приспане місто
зникле
осоння
Як ти
Не стримую
більше розпач і гнів
сподіваюся без надії
мрію про помсту
молюся без слів
беж жодних
можливостей
дію
Як ти
Збираю
великі торби
щоб передати іншим
тим хто й надалі триматиме стрій
мушу триматися
наче малий
стійкий
керамічний
півник
блиск – витончена крижана
латка на чорній калюжі
китиці довгих тижнів застуджених
на вітрі калина так і не зрізана
зріж її
з’їж її
випий
гірку настоянку
зимових днів
за слів тривожних нестримний вилив
за снів коротких швидкий приплив
тріск – скляна дзвінка
напружена крига
кришиться легко на гострі крихти
не шкода келихів
винні повня й відлига
і кров мені з пальців зціловуєш ти
завіконня розмите
сірі нитки дощу
змагаються з ватяним снігом
лише уявити хлипання кроків
і вже нікуди йти
немає нагальніших справ
за вживання чаїв
та й листування
ніхто не відміняв
скільки одразу вікон відрито
кращих життів вітрини
освітлені
перегляди мляві
погляди сонні
в прикрому кліматі
вижити
сил вистачає хіба
на підвіконні
її ростили кілька років
тоді взяли
повезли на базар
виставили між іншими
той хто її обрав
привіз додому
прикрасив як наречену
вся вкрита блискітками мереживом
діамантовим сяйвом
не ворушилася цілий місяць
по тому її роздягнено й викинуто
на вулицю на мороз
неважливо ти ялинка чи сосна
чи просто різдвяне дерево
коли від людей їдеш до звірів
в клітках зоопарку вони радіють і зрізаним деревам
люди сумують в клітках вікон
шкодують про кінець святкових днів
ледь-ледь
помітний вогник
ніби ожеледь
вкрила дроти
відколи ми з нею на ти
не чекаю на теплий дотик
може й жевріє десь в глибині
затамоване світло
ні
стомлено блимають ліхтарі
разом зі святковими днями
перегорають
випадково вціліла лампочка
синя квітка
не переможе цю
ожеледицю спритну
замість кроків кількох
неподоланна відстань
замість розмови обірваний дріт
і синій вогонь мені не болить
його й не було
це виблискував лід
синьо-прозорий
чистий
жодних жалощів
жодного слова
прикрого
до посмішки звикло
обличчя
заломилося
промінцями вкрився
на портреті потрісканий лак
навкруг очей легка павутинка
ще не дуже помітний знак
старіння
натяк на плинність
снігом вмитися і
спливе павутинність
зійдуть лавини з далеких гір
і привітають ще раз з новим
досвідом
непотрібним знанням
радісний рух назустріч рокам
що робитимуть з нас сильніших
і в ялинковій тиші
поки що
жодних скарг
