Винахід брехні

  Коли працюєш з людьми, швидко звикаєш до їхніх дивацтв, звикаєш до всіх ставитися з розумінням. Коли ж трапляється нормальна людина, дивуєшся. Це був спільний проект, ми перетиналися кільтка разів, обмінялися контактами і співпрацювали швидко і ефективно. Я  оцінила його розум, відповідальність і гарні манери, проте не збиралася розуміти жодних натяків.
  Якось ми зустрілися в торгівельному центрі і він запропонував випити каву. Зрузуміло було, що не варто давати зайвої надії, та і бути неввічливою з хорошою людиною не хотілося. За кавою ми обговорили силу силенну різноманітних цікавинок з усіляких галузів життя. Можно було б так само невимушено і попрощатися. Мені вже майже вдалося це зробити, та він все-таки наважився запитати про можливість наступного побачення. Я здивувалася, що вимушена говорити вголос нісенітнецю і пообіцяла подумати, а результат роздумів надати в письмовому вигляді в соцмережі.
  Можливо, не все зрозуміло без слів навіть і розумним людям. Сподіваючись, що в нього все ж стане розуму не чекати від мене листів, я зраділа, що наша спільна праця вже позаду. Це була друга спроба поставити крапку чи, краще сказати, три крапки і вона також виявилася невдалою. Почекавши день, він написав сам. На щастя і велику мою вдячність, це був лист без слів. Там було лише посилання на фільм. Оцей:


http://kinogo.co/4581-izobretenie-lzhi-2009.html

Жахи

   Фентезі - це чудово. Там водяться не тільки ельфи, а ще й монстри всіляких порід. Але все-таки ці страхіття далекі від справжніх жахів. Пригадую, що підлітками ми дуже полюбляли подивитися саме жахи. З якого віку дітям припустимо дивитися фільми жахів? Забороняти сенсу немає, може є в цьому жанрі щось нове і не зовсім безглузде?

Наздоганяючи диявола

  Чого тільки люди не виробляють зі своїми автівками. Наліпки з малюнками і різними фразами, власні імена замість номерів. Вже мовчу про надзвичайно яскраве фарбування, а то ще й блискуче. Це все банально. Сьогодні зустрілося щось нове:

Обійми ночі

  Якою не була б втома, ніч завжди приходить передчасно. Вона обступає, обнімає, сповиває своїм оксамитом, але скільки лишається недороблених справ, непереглянутих серій, недочитаних листів, недодуманих думок. Вони не відпускають, бо ніч поглине їх, а потім їх вже буде важко згадати, їх змиватимуть хвилі справ, новин і думок нового дня. Та чорний оксамит ночі кличе, він не може чекати, потрібно віддатися йому і зробити це вчасно.

       

Денис Саражин, Україна