Ранкові вправи

                           

Вибрики часу

  Цієї осені довелося проїхатися приміською електричкою. (Варто було б казати передміською, бо маємо передмістя, якщо перекладати пригород). Виявилося, що цей електропотяг - справжня машина часу, який миттєво переносить прямісенько в дев`яності роки. Торби з коліщатками, колись вони були кравчучками, потім кучмовозками, а зараз можливо і не мають назви, але вид мають той самий. Колишні туристичні рюкзаки, відра і торбинки з городиною, що їх пруть додому підтоптані дачники-городники, вдягнуті в колишній одяг, що зберігався з молодих літ, а от і знадобився для роботи в полі та і проїхатися можна в музейних спортивних штанях, недолуго-яскравій кофті і зім`ятому кашкеті.
  Виявляється, нічого не змінилося, по вихідним вони так само вбираються в цю свою городню форму, беруть свої торби і мандрують на свої дачі-городи тими самими електричками з дерв`янними лавками і тьмяними, наче в тумані, вікнами.
  Але серед прибульців з дев`яностих трапляються і сучасні люди. Мешканці сіл, що їдуть по якихось своїх справах, вдягнені в сучасний одяг. Великою мірою це мода оптових ринків, але люди виглядають прийстойно і не вважають за необхідне виряжатися як міські божевільні, якщо їдеш за місто. Можна зустріти туристів з веліками або без і їхній спортивних одяг запевняє, що майбутнє таки настало.
  А ще існують дачники-без-городів. Ті, в кого  лишилися ділянки, але вони не обробляють їх, а просто там відпочивають. Звісно, вони також десь там назбирали яблук і понаривали квітів, але вони їздили на природу гуляти, дихати повітрям, про що свідчать їхні капелюхи від сонця, довгі спідниці або власноруч в`язані "оригінальні" светри і чудернацькі накидки, екзальтовано-поетизований настрій і голоси з викладацькими інтонаціями.

( дивна пара )

Де в Харкові тиша

                 

  Як можна судити з цього кліпу, в Єрміловцентрі і в лісі, що дуже схожий на Григорівський бір.

Добраніч