я
хвиля
прокидаюся
обережно торкаюся берега
він ліниво байдужий
чи здужаю
я хвиля
злизую з берега сіль
змиваю позаминулий біль
він незворушно приречений
усвідомлює неможливість втечі
кам’яніє
я хви ля
сили збираю
відступаю
відступаю
відступаю
берег оголений обпікає повітря
він передчуває і все ще не вірить
світ перевертається
світло зникає
заступаю
небосхил
хвил
я!
