наші кольори

 

Чи ти пам’ятаєш,

Чи пригадуєш, як воно було раніше?

В світі обмеженого числа кольорів

Вицвілих фарб, рідкісних крапок яскравих

Більше схожих на мішені

В коричневій шкільній формі

З червоними плямами на шиях

Ми були веселі як діти завжди і всюди

Навіть ті, чий вирок – одвічне табірне життя

Нам пощастило

Наш вирок скасовано достроково

Ми не встигли звикнути до кривавих міток

Опинилися на волі з беззахисними тонкими шиями

В дитинстві не було блакитного і жовтого кольорів

Зовсім

Як же ми впізнали їх?

Звідки ти знаєш як дихати

Звідкіля приходить знання про небесну блакить

Чому сяє золотом поле і серце щемить

Ноги вгрузають в гарячий пісок

Купол неба дзеркалить вода

Цей берег високий сягає зірок

Тут прокидається пам’ять жива

 

добраніч

 

найнижчі тони

співи небесних китів

ніч гуде контрабасом