пригода

 

сталася дивна пригода

майже кожного дня йшли дощі

за місяць з’явилися зарослі

звичні вулиці зникли в них

трава поглинає все до чого дотягнеться

такі дужі стебла

тримають за ноги заплутують

від роси мокрий одяг

дійсно куди вже поспішати

чому б не злитися з травою

але я висмикнула ногу

вирвалася з мокрого листя що обліпило

відбилася від похиленого куща

що загородив дорогу

побігла

дужий стовбур підхопив не дав впасти

обперлася

обняла

притулилася

відчула як тепло йде зсередини

ніби живе тіло ховається під корою

ця яблуня чоловічого роду

його ім’я Кальвіль

а прізвище Сніжний

щороку відрощує новий захисний шар

в такі дощові роки деревина наростає

вдвічі товща

скоро він зможе сховати під корою і мене

моя кров стане запашною як яблуневий сік

він ніколи не зрадить

ми помремо і знову народимося разом

я мало не погодилася