***

 

бігом через ліс

а там на коня й полем

щоб не наздогнав

ні смуток ні падолист

та кінь ходить по колу

місто х

 

Іноді він страшенно набридає. Стає важко витримувати швидкість, з якою він перемикається з теми на теми, з мови на мову, з пісень на матюки. Він схибнувся на пивоварнях, на парках з фонтанами і ліхтарями, це його улюблені розваги. Він приховує свій вік, вдає підлітка-переростка, намагається сховати за модним одягом старіюче тіло. Постійно щось будує, купує, продає, закладає, ніби не знаходить собі місця. Ніби боїться свого справжнього місця, соромиться свого минулого і прикидається кимось іншим. Ця гра втомлює, нові витівки з перевдяганнями нервують, хочеться втекти до лісу, до села або до іншого міста. Та щоразу повертаюся до нього, до свого Харкова.