нічого нового: палає осінь
нічого незвичного: йде війна
вже сто чи тисячу років поспіль
просять
не палити листя
не відкривати вікна́
що бачить вулицю
вона поглинає кисень
а віддає гіркоту й не відчуває вини
глибока затяжка – тліє жовтаве листя
видих – клубочаться хмарами сірі дими
на думці прикраси паморозі на квітах
в сумці рахунки за світло воду тепло
так само як інші день беззмістовно зужитий
лишив недопаленій осені
свічки тонке стебло
