зморений клен
жовтий плащ кинув мені під ноги
шурхотіти вже не виходить
дощ проганяє
пробач
пробач мені хризантемо
ми тебе до рук не беремо
з рук втомлених
в переході вечірньому
протяги
виють потяги
виглядають дворняги
за ким би побігти
за ким би піти до-
дому мого не вистачить
для всіх безпритульних душ
дощі змили всю ретуш
наробили чорних калюж
забутий дарунок останній горіх
тріскає під ногами
шкода його
шкода всіх
заблукалих
осінніми вечорами
