Лінгвофашисти і грамарнацисти

[neznaiko]

"    ... Всё у вас не как у людей,
галстук сюда, салфетку туда,
нет чтобы по-нашему, по-простому... "

  Раніше самими підозрілими вважилися люди, які під час клацання по клавіатурі в її російському варіанті, активно користувалися літерою Ёё. Мало того, що вони всюди вставляли малозрозумілі, рідковживані слова, так что одразу і не розбереш, про що вони пишуть, так ще всюди натицяють цього ё, так що воно постійно лізе в очі. І сидить отака контра і визирає, де в кого кома не на місці, або відмінок не той, чи там літеру подвійну хтось пропустив, чи, не дай боже, м"який знак зайвий втулив. І починає знущатися, принижує нещасного так, що той, бідний, вже забуває і те, що знав, хоч і небагато було тих знань, і немає йому співчуття і жалості. Та не може несправідливість тривати вічно. Страждальці об"єднуються, підртримують один одного, та зовсім не для того, щоб переродитися і знущатися вже самим з себе. Загальними зусиллями лінгвобільшовики заганяють старорежимних лінгвонедобитків в кутки, з яких ті  не можуть псувати нормальним людям життя.

  Та часи змінюються, зміюються і країни. Одні повертаються до минулого, аби відродити його в тому самому вигляді, оживити давно померлий, хоча і забальзамований труп. Інші уважно ревізують своє минуле, аби пригадати забуте, відновити втрачене і оновленими йти в майбутне.
  І тут в українській розкладці з"являється літера Ґґ. Вона несміливо виходить на сцену, але швидко набуває популярності. Користувачі радяться, підказуючи один одному, де її знайти і коли її вживати. Дехто пише спеціальні тренувальні тексти, аби практикувати її вживання. Ввічливо підказують, де б вона могла бути доречною. В такому, наприклад, важливому зараз слові, як тролінґ. Чи когось це дратує? Ні, всі з задоволенням вивчають нові можливості. Чи є це приводом для присвоєння звання грамарфашиста? Ні, навіщо ці дитячі забавки тим, хто вже звик носити звання справжніх фашистів і тільки сумно всміхатися в відповідь?

  Всіх з Міжнародним днем грамотності!