вересень

 

цей вересень почати хоче знову,

домовитись, в нову вступити змову,

завірити, що все це з нами вперше:

і айстри зацвіли, і спінились річки,

і риби золоті вчепилися в гачки…

та до важких зірок підводить очі вершник,

бо з берега насунув морок темний –        

загроза в нім гарчить і виставляє ікла,

страхом живитися вона давно вже звикла,

і в погляді горить вогонь підземний.

і ти один, і зорі мовчазні,

байдужі айстри і річки німі

прогнати звіра випало тобі

чи вполювати

вперше

в цій війні