***

 

туманом огорнуті ліхтарі

імлою сповиті верхівки

дерев

і зникли в хмарах темних дахи

і з вікон тоненькими цівками

течуть несміливі вогні

о листопадовій темній порі

сховані в сутінках звичні прикмети

з надією на електричних богів

шукати

питати в пітьму: де ти?

повстяні стіни туманних слів

приховують відповіді болючі

лишається відблиском від вогнів

надія на ранок

як неминучість