neznaiko | В чіпких лапах телекому

Після того, як близко двох тижнів був відсутній з`язок і інтернет від укртелекому, мої навички спілкування з операторами зросли. Настільки, що коли інтернет знову зник і телефон замовк, мого терпіння слухати патякання автоматів вистачило не надовго. Як раз настільки, щоб отримати додатковий заряд бадьорості для спілкування з операторами. Цього разу зі мною розмовляли по черзі аж четверо. Кожен запевнив, що заявку прийнято. А це означає одне - чекайте невідомо скільки хтозна чого.
Не чекаючи нічого доброго від цієї компанії, враховуючи попередній досвіт, знову почала вивчати пропозиції від інших. Та вже наступного дня ні з того ні з цього з`явився телефонний майстер, ще й попередив про свій візит дзвінком на мобільний. Дуже чемний і охайний, озброєний спеціяльним знаряддям і дротами, він дуже швидко з`ясував, в чому проблема. Вона полягала в тому, що від модема відійшов проводок, який треба просто притиснути. Щодо стаціонарного з`язку, його немає, оскільки телефонний апарат не витримав наватаження і скінчив своє життя. Якщо ж приєднати інший апарат, то гудок є, що і було продемостроване дещо спантеличеній мені. Поки я збиралася з думками, цей майстер повідомив, що такі апарати можно здати в ремонт і порадив, куди саме.
Якщо пригадати, скільки нервів було втрачено попередні рази, може і не варто було вибачатися, але я вибачилася. Чи коштує щось виклик, що виявився хибним, не запитала. Він теж нічого не вимагав. На тому і розпрощалися, цілком задоволені одне одним. Таким чином, перехід в руки іншого оператора знову відкладається, хоча про це укртелеком був попереджений мною в найсуворішій формі.