neznaiko | Ха кілька життів тому

Якщо буваю там і при цьому не біжу, намагаючись не спізнитися, часто намагаюся уявити цей собор. Подумки розмістити його між Чарівницею і Театром ляльок і зрозуміти, наскільки входи до станції метро співпадають з контурами собору. Адже він займав багато місця. Скільки саме, можна оцінити на цьому зразкові соцреалізму. Хто б міг подумати.

Світлина від Едуарда Зуба.

Це знайшов

Едуард Зуб

Він піше про це у свєму фб так:

І хай умиються імпортні ребмрандти і "всякіє прочіє" рубенси!
Оце шедевр, так шедевр: Червона Армія входить до визволеного Харкова!
І Миколаївський собор на задньому плані бовваніє.
Ще не підірваний, і, власне, ще й не собор.

Перезняв картину давненько у нашому музеї.
І тільки зараз задумався: а що там не так?

За період громадянської війни червоні захоплювали Харків двічі - 3 січня і 12 грудня 1919 року.
Всі знають, яка погода, зазвичай, стоїть у ці дні в місті.
Хто не знає, може численні спогади передивитися.
А небо схоже на літнє!
І чого тоді ті ідіоти у тепле одяглися?

Та значно сильніше муляє очі абсолютно чиста бруківка.
Звідкіля?

Читав я комунгоспівські папери того часу: страшніше хіба що звіти про розтин трупів.

А якось добрий приятель раритетне фото презентував: виїзд опергрупи у 1920 році.
Від будинку губрозшуку, який буквально поруч розташовувася - у нинішньому пров. Короленка.
Так машина там просто по сміттю рухається!

Здавалося б, висновок лежить на поверхні: від денікінців отримали чисте місто і швидко засрали.

Але й це не так!
Білі залишили після себе розорене вкрай міське господарство.

То ж коли Харків був чистим?
Саме питання неправильне!
Не "коли", а "де".

Відповідь: на єдино правдивих соцреалістичних картинах.