neznaiko | ***

виваження сенсів
відвантаження емоцій
ліміт знаків оклику
ніколи не зважена
ніким не занесена в облік
зайва вага сподівань
треба позбутись її без вагань
випалити розтопити
нехай витікає
солоними цівками розмиває
бездоганний грим
вінтажно замріяний образ
задимлений погляд
на перламутром сяючий дім
коли ти всередині мушлі
бачиш тільки її власні звиви
чуєш море
відчуваєш приливи
ілюзії найсмачніша пожива
для м'язів довіри
для відкладання запасів надій
так легко їсти морозиво мрій
та накопиченого прошарку
не вистачить на жодну з тих зим
що вже світять безжальним
кристально білим оскалом
чи не буде знову віри замало
коли надія пішла по руках
а та, на л, не витримує, переховується в лісах
і дехто стверджує, що її немає
слова камені тягнуть на темне дно
варто було позбутися їх давно
і відчути
невагомість
це коротка мить в ліфті
звільнення від рожево легкого
нестерпно виваженого
не-буття