добраніч

[neznaiko]

 

довшають ночі

тоншають гострі тіні

вітер гойдає дротів павутиння

в тьмяному світлі

ніби знайомі обличчя

дивляться дивно

в темні завулки кличуть

галло, всі святі душі, завіялися куди?

разом подалися до кращої череди?

чи хто залишиться тут –

хіба що апостол Тома́

та і тому доведуть і присудять

що просто його нема

і не було

все вигадки, марення, сон

хочеш, збудуємо завтра ще новіший Афон

а хочеш пальми на пляжі, а хочеш все як в кіно

не виглядай лише поночі у вікно

не провокуй, не погрожуй, сусідам твоїм все одно

за колоски вбивати чи за єдине зерно

спи, моя мила, тебе теж насправді нема

це лиш ілюзії, писані яйця

крейду розкришить у пальцях

філософ Хома