спогад за спогадом лине
наздоганяє світло
здається що в липні
сонце зовсім не спить
згадка з'являється спалахом
світлини засвічені плямами
сонячні вибухи
залишили сліди
білі й золоті
горнеться квітка до квітки
хто зіпнеться вище
хто першим згорить
вицвіла стара фотоплівка
пожовкли портрети
мені не болить
лине за сонцем пам'ять
освячує
на зберігання мить
