мешканці Слова

[neznaiko]

 

з солоним мигдалем

біле вино пили

на згадку про Курбаса

це він так любив

носив капелюха

ночами радіо слухав

вдень перевертав театр

з ніг на голову і назад

до останньої ночі

вкотре чули про все це й відводили очі

бо щоб робили самі

коли замість життя жахний сон  

ближчає гільйотини ніж

тут доречніший самогон

з папіросами

як любив Куліш

Comments

[paserbyp]

великі люди уходять першими

а ми за ними сумуємо

давно нема Курбаса

Куліша і Шевченко

що до того що залишається пам’ять

тоді вони не вмерли

Слава Україні!

[neznaiko]

мені йдеться не про сум
спроби уявити їхнє життя впираються в усвідомлення жахливого часу, який їм випав
як тільки вони примудрялися творити? чи дійсно не розуміли, до чого все йде?

[paserbyp]

ми з Вами живемо в дуже жахливи часи і дуже важливо усвідомити що буде ще дуже і дуже погано…

тому що ми живемо в аду і Бог що зробив з Адамом і Євою?

[neznaiko]

ні, я не думаю, що можна порівняти наш час з 20-ми і 30-ми роками 20-го століття

тим більше з пеклом не можна порівняти

життя не просте, але його є за що любити

[paserbyp]

я згодний що не треба порівнювати голод і холод з сьогоднішнім днем але коли тоді вмирали з голоду і холоду то сьогодні вбивають бо не бачать майбутнього…. за що тоді любити пекло?

[pani_stosia]

Жили, бо не мали іншого життя. Коли не маєш вибору, доводиться жити тут і зараз.

[neznaiko]

так
та все таки складніше
скажімо, хтось встиг виїхати за кордон
а дехто пережив часи репресій, і до старості дожив
тобто не для всіх однаково лихими були ті часи

[paserbyp]

усі вони виживали і тому ті хто дожив до старості були інвалідами і я це бачив по своім батькам…