Оповідач

[neznaiko]

 

Його розповіді смішили. Цього вистачило, щоб вона хотіла нових. Він почав додавати до веселих спогадів сумні, дивні, навіть моторошні, але вони приваблювали ще більше. Вона плуталася в маршрутах його численних подорожей, в іменах і прізвиськах його друзів і знайомих, в описах дивних незнайомців, в дивних описах вигаданих знайомців. Він все більше віддалявся від реальності, хоча і розповідав головним чином про себе, але міста і люди в його розповідях ставали дедалі химернішими. Вона вірила, що він візьме її з собою в цей примарно-прекрасний світ. Це було помилкою. Було б не зустрічатися зі старіючим самозакоханим мрійником, а й далі читати його книжки.

Comments

[amashkovtsev]

Дуже гарно.
В нас з Маришкою теж так було. Але я не дуже фантазував, а просто додавав щось для красоти. А потім взяв ії у свій чвіт, знайомив с цікавими людьми, ми їздили по різним країнам, мали спільні пригоди. Та прожили разом чверть віку, поки смерть не розлучила нас.

[neznaiko]

Дякую, що поділилися

[paserbyp]

Дуже влучно про Нарціса як старіючого мрійника! Дякую!

[neznaiko]

Дякую навзаєм)